Розглянуто проблеми вдосконалення професійної підготовки студентів-магістрантів художньо-графічного відділення ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Показано нові підходи до вивчення магістрами нововведених дисциплін "Мистецтвознавство" та "Історія дизайну". Проаналізовано вплив харківської школи мистецтвознавців кінця ХІХ - початку ХХ ст. на сучасне навчання.

Рассмотрены проблемы усовершенствования профессиональной подготовки студентов-магистров художественно-графического отделения ХНПУ им. Г.С. Сковороды. Показаны новые подходы к изучению магистрами нововведенных дисциплин "Искусствоведение" и "Истории дизайна". Проанализировано влияние харьковской школы искусствоведения конца ХІХ - начала ХХ ст. на современное обучение.

Influens Kharkovskoy school of art on forming art - estetik on principl in context design educated. In articie we seen problem of improvement proffesional preparation students - magisters art - grafhic arts sepapating of КNPU by G.S. Skovoroda, we seen new disipline Art, History of design, analyse influens Kharkovskoy school of art XIX - beg. XX cen. on contemporary educated.

Розглянуто іконописні осередки Слобожанщини, деякі історичні відомості про розвиток іконопису.

Рассмотрены иконописные очаги Слобожанщины, некоторые исторические ведомости о развитии иконописи.

The iconography`s centers of Slobozhanshina. Some historical lists about iconography`s development.

Зазначено, що в процесі становлення слобожанського релігійного живопису мала місце складна взаємодія українських та російських художніх форм релігійного виразу. Показано вплив народного естетичного розуміння на слобожанський іконопис ХVІІ - ХVІІІ ст.

Указано, что в процессе становления слобожанской религиозной живописи имело место сложное взаимодействие украинских и русских художественных форм религиозного выражения. Показано влияние народного эстетичного понимания на слобожанскую иконопись ХVІІ - ХVІІІ.

During a becoming slobozanshina of religious painting had a place composite interplay of Ukrainian and Russian art forms of religious expression. By creative activity of the whole breeds of unknowns of the artists this discordant condition was adducedto definite synthesis. His capability was conditioned by force of influencing of national aesthetic comprehension. For this reason slobozanshina the icon-painting ХVІІ - ХVІІІ grows out of original creative process, which one makes interesting page in a history of the Ukrainian icon-painting.

Висвітлено проблему становлення естетики бароко в іконописі Слобожанщини. Окреслено поширення емблематичності та символічності в іконописних сюжетах. Як прояв регіональних особливостей розглянуто поєднання візантійських та західноєвропейських впливів на місцевий іконопис.

Рассмотрена проблема становление эстетики барокко в иконописи Слобожанщины и сочетание как византийских, так и западноевропейских влияний в местной иконописи. Раскрыты характерные иконописные особенности, описано распространение эмблематичности и символичности в иконописных сюжетах.

This article lightens up the problem of formation of Baroque's aesthetecs in Slobozanshunu's icon-painting and combination of both Dezantinesque and West-European influence in the local icon-painting. The author outlines characteristic icon-paintings peculiar, tigs increasing of emblematics and symbolism at icon-painting topics.

Розкрито зв'язок іконопису Слобідської України із західноєвропейським мистецтвом доби бароко.

Раскрыта связь иконописи Слободской Украины с западноевропейским искусством эпохи барокко.

Досліджено процеси зближення та поєднання естетики бароко та рис візантійської культури в іконописі Слобожанщини. З'ясовано поширеність емблематичності та символічності в іконописних сюжетах. Показано, що новаторство української народної культури поєднувалося зі збереженням консервативних церкових традицій і набувало за цього своїх особливостей.

Исследованы процессы сближения и объединения эстетики барокко с элементами византийской культуры в иконописи Слобожанщины. Отмечены характерные иконописные особенности, распространение эмблематичности и символичности в иконописных сюжетах. Показано, что новаторство украинской народной культуры, соединившись с консервативными церковными традициями, приобрело свои оригинальные особенности.

Розкрито вплив етнографії та фольклористики на казкову тематику В. Кандинського. Проведено паралелі між творчістю художника та діяльності О. Афанасьєва - дослідника російського фольклору. Використання останнім міфологічної школи метафоричних зворотів знайшло свій відгук у творчому мисленні В. Кандинського-авангардиста. Показано вплив російської іконографії та народного лубка на формування ранньої творчості художника.

Раскрыто влияние этнографии и фольклористики на сказочную тематику В. Кандинского. Проведены параллели между творчеством художника и деятельностью А. Афанасьева - исследователя российского фольклора. Использование последним мифологической школы метафорических образов нашло отображение в творческом мышлении В. Кандинского-авангардиста. Показано влияние русской иконографии и народного лубка на формирование раннего творчества художника.

At the article are opening influence of ethnography and folk - lore at fairy subject of V. Kandinski. We make parallel between the creative work of V. Kandinski and O. Afanaciev rushing histories.

Наголошено на помітній ролі харківської школи графіки у культурно-мистецькому розвитку України. Проаналізовано авторську концепцію деяких відомих митців.

Определена значимость харьковской школы графики в культурно-творческом развитии Украины. Проанализирована авторская концепция некоторых известных художников.

The article is devoted to research of some aspects of the modern art in area schedules.

Наведено результати дослідження слобожанського іконопису XVII - початку XIX ст. та його стильової еволюції. Уперше становлення регіональної іконописної школи розглянуто в контексті релігійної культури українських переселенців і формування слобожанина як етнокультурного типу. Проаналізовано іконографію та стильові особливості іконопису в регіоні, розкрито виняткове значення українського бароко в його культурі.

Приведены результаты исследования слобожанской иконописи XVII - начала XIX вв. и ее стилевой эволюции. Впервые становление региональной иконописной школы рассмотрено в контексте религиозной культуры украинских переселецев и особенностей формирования сложанина как этнокультурного типа. Проанализированы иконография и стилевые особенности иконописи в регионе, раскрыто исключительное значение украинского барокко в его культуре.

Досліджено історію розвитку слобожанського іконопису XVII - початку XIX ст. З'ясовано основні тенденції та стильові особливості сакрального живопису Слобожанщини. Досліджено вплив історичних і політичних факторів, пов'язаних з географічним розміщенням регіону, на розвиток іконописного мистецтва. Вперше процес становлення регіональної іконописної школи розглянуто у контексті вивчення етнокультурного типу та релігійної культури українських переселенців. Проаналізовано діяльність місцевих іконописних осередків та їх роль у культурному життті краю. Встановлено суттєве значення українського бароко у розвитку слобожанського іконописного мистецтва. Здійснено класифікацію ікон за сюжетами та образами, проаналізовано іконографію. Показано негативний вплив класицизму на втрату національної своєрідности іконопису Слобожанщини. У науковий обіг введено невідомі раніше твори сакрального мистецтва та нові імена слобожанських майстрів-іконописців. Висвітлено місце слобожанського релігійного живопису серед інших регіональних іконописних шкіл України.

Уперше здійснено комплексне дослідження іконопису Слобожанського регіону від часу заселення до початку XIX ст. На підставі художнього аналізу, узагальнення та систематизації значного за обсягом фактичного матеріалу розглянуто витоки й основні тенденції розвитку місцевого іконопису, простежено його еволюцію. Визначено головні стилістичні особливості слобожанської ікони XVII - початку XIX ст. Дослідження проведено з урахуванням історико-культурної ситуації. До наукового обігу залучено значну кількість архівних матеріалів та творів сакрального мистецтва, що перебували поза увагою спеціалістів. Уперше висвітлено місце слобожанської ікони у загальному розвитку ікономалярства в Україні.

На основі дослідження архівних матеріалів обгрунтовано процес становлення вищої художньо-педагогічної освіти в Україні у XX ст., розроблено його періодизацію. Виявлено провідні тенденції та зміст художньо-педагогічної підготовки. Виокремлено наукову цінність педагогічних теорій, еволюцію світоглядної моделі вищої художньо-педагогічної освіти, розуміння її як цілісного художньо-педагогічного явища, національного та самостійного за своєю суттю.

Розглянуто етнодизайн як духовний культурно-мистецький феномен, народні традиції в архітектурі та дизайні. Висвітлено проблеми і перспективи реконструкції архітектурно-містобудівного середовища, питання відображення національної культури через етномаркери у дизайні середовища. Викладено особливості становлення екологічної свідомості майбутнього дизайнера у процесі професійної підготовки, критерії підготовки фахівців з дизайну костюма та брендової продукції на основі принципів етнодизайну. Наведено аспекти організації рекреаційно-туристичного простору Прикарпаття, описано новітні геометричні принципи побудови ландшафтних композицій прямокутної форми.

Уперше обгрунтовано теоретичні й методичні засади підготовки майбутніх художників-педагогів під часі розвитку вищої художньої освіти України (1917 - 1991 рр.). На підставі значного обсягу архівних матеріалів, стародруків, періодичних видань визначено передумови підготовки майбутніх художників-педагогів щодо розвитку вищої художньої освіти України з урахуванням суспільно-політичних, соціально-економічних, ідеологічних, естетичних і педагогічних чинників. Розроблено авторську періодизацію становлення професійної підготовки майбутніх художників-педагогів щодо розвитку вищої художньої освіти України (1917 - 1991 рр.), охарактеризовано зміст, форми, методи й засоби, а також специфіку та характерні тенденції й суперечності кожного з періодів: І - зародження професійної підготовки художників-педагогів щодо і розвитку вищої художньої освіти (1917 -1933 рр.); II період - занепад професійної підготовки художників-педагогів в умовах соцреалізму (1934 - 1957 рр.); III - відродження професійної підготовки художників-педагогів у художніх і педагогічних вищих навчальних закладів (ВНЗ) України (1958 - 1991 рр.). Уведено вперше до наукового обігу близько 201 невідомого наукового товариству архівного документіа, маловідомі матеріали періодичних видань. Сформульовано авторську дефініцію поняття "вища художньо-педагогічна освіта". Конкретизовано зміст художньо-педагогічної освіти, ціннісних орієнтирів підготовки майбутніх фахівців у художніх ВНЗ України, форм і методів педагогічної та художньої діяльності викладачів досліджуваного періоду. Обгрунтовано внесок відомих художників-педагогів XX ст., принципів, форм і методів викладання, розроблення практичних засад підготовки майбутніх фахівців на основі українських культурно-естетичних традицій. Визначено перспективи творчого використання досвіду підготовки вчителів образотворчого мистецтва в умовах реформування вищої художньої освіти. Розроблено навчально-методичний комплекс щодо творчого використання досвіду підготовки майбутніх художників-педагогів у сучасних вищих навчальних закладах.

Висвітлено складний шлях формування Української нації. Проналізовано виклики розбудови сучасної Української держави. Наведено матеріали про світоглядні та ціннісні відмінності українців і росіян, особливі риси їх політичної та громадянської культури, що дозволяє краще зрозуміти причини збройної агресії рф проти України, яка розпочалася 24. 02. 2022 року. Подано інформацію про протидію російській пропаганді в Галичині наприкінці XIX - на початку XX ст. (за матеріалами часопису "Руслан"). Розкрито проблему відмінності українського та російського національних типів в українській філософській культурі XIX - XX ст. Проаналізовано мовний образ росіянина в українській лінгвокультурі (на матеріалі паремій та анекдотів).